з претензією на власну гені

в житті кожної людини буває такий момент, коли не хочеться робити абсолютно нічого. у мене такий момент затягнувся на 2 коротких дні. довелосязабити на універ та роботу. не брати телефона. не мити голову. яке це щастя: два дні не мити голову та не голитися!

за ці два дні я обіцяв собі переробити усю хатню роботу, написати усе, що було необхідо. однак крім як посидіти в контакті та зависнути на надприроднього (3 -4 сезони), нічого корисного не зробив. пройшли 2 дні мого життя, а я наче і не жив. погодьтеся, у кожного в житті таке буває. і хоч ми намагаємося себе за такі вчинки корити – вони ж і є найприємнішими.

відчуваю, як за спиною починають різатися крила. сил стільки, що можна світ перевернути.

однак не сьогодні. бо сьогодні другий день тільки закінчується. а завтра піду на роботу – перевертатиму світ